- вилущувати
- —————————————————————————————вилу́щуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вилущувати — ую, уєш, недок., ви/лущити, щу, щиш, док., перех. 1) Очищати, звільняти що небудь від зовнішньої оболонки, шкаралупи і т. ін. || Відокремлювати, відривати зерно від качана і т. ін. 2) перен., рідко. Знищувати. || жарт. З їдати … Український тлумачний словник
вилупати — I в илупати аю, аєш, док., перех., діал. Виломати, відколоти. II вилуп ати а/ю, а/єш, недок. 1) Виламувати, відколювати. 2) Вилущувати, лузати … Український тлумачний словник
вилущити — див. вилущувати … Український тлумачний словник
вилущування — я, с. 1) Дія за знач. вилущувати. 2) мед.Енуклеація … Український тлумачний словник
вилущуватися — ується, недок., ви/лущитися, иться, док. 1) Випадати з якоїсь оболонки, шкаралупи. 2) тільки недок. Пас. до вилущувати 1) … Український тлумачний словник
оббивати — а/ю, а/єш, недок., обби/ти, обіб ю/, обіб є/ш, док., перех. 1) Б ючи по чому небудь, відокремлювати від нього частини. || чим, об що і без додатка. Очищати ударами, збивати з поверхні чогось які небудь нашарування. 2) Обтрушувати, обривати… … Український тлумачний словник
чистити — чи/щу, чи/стиш, недок., перех. 1) Робити чистим що небудь, видаляючи плями, пил, бруд, домішки і т. ін. || Стираючи з поверхні якого небудь предмета пил, бруд, іржу і т. ін., вигладжувати, полірувати її до блиску. || Розчищати, очищати, звільняти … Український тлумачний словник
лущити — 1) (обчищати від шкаралупи, лузги, лушпини тощо), злущувати, злущити, облущувати, облущити, вилущувати, вилущити, лузати, теребити, вилузувати, вилузати, розлузувати, розлузати; розлущувати, розлущити, розлускувати, розлускати; вилуплювати,… … Словник синонімів української мови
вылущити — щам, щаш, Пр. Див. вилущувати … Словник лемківскої говірки